Доменні терміни простими словами. Гайд для початківців

Якщо ви тут, це означає, що ви лише починаєте свій шлях у всесвіті доменних імен (ну або ж просто хочете освіжити памʼять), і ми допоможемо вам у цьому.

У цій статті зібрані терміни, які найчастіше зустрічаються під час роботи з доменами: від типів доменних зон до відмінностей між адміністратором і реєстратором. Матеріал розрахований на початківців, тому не переймайтеся – пояснимо все просто й без зайвих деталей. Поїхали!

Основні поняття

Почнімо з базових термінів, щоб сформувати чітке розуміння теми – розглянемо структуру доменів, їхні різновиди та механізми функціонування.

Що таке доменне імʼя

Доменне ім’я (Domain Name) – це унікальна адреса сайту в інтернеті, яку користувачі вводять у браузер. Тобто домен – це більш людяна IP-адреса, яка складається з літер нижнього регістру, крапок, цифр і дефісів. Домен легко запамʼятати й написати вручну, на відміну від IP-адреси у форматі 193.23.45.120. 

Домен складається з кількох рівнів, завдяки яким він коректно працює в DNS. Розгляньмо на прикладі blog.example.ua:

• перший рівень – .ua – доменна зона (про неї нижче);
• другий рівень – .example – назва сайту;
• третій рівень – blog – піддомен, додатковий розділ сайту, який створює власник домену (детальніше нижче).

Домен не можна придбати назавжди, він реєструється лише на певний період, зазвичай це один рік із можливістю продовження. Варто подбати про його вчасну оплату, адже після закінчення терміну дії домен можуть перехопити інші користувачі.

Раніше ми розповідали, чому вибір доменного імені є таким важливим.

Що таке доменна зона

Доменна зона – це сукупність символів після основного домену, тобто назви сайту. Вона вказує на приналежність ресурсу до якоїсь країни, регіону чи тематики. Зона може складатись як з одного рівня (наприклад, .aero, .pl, .bar), так і з кількох (.ck.ua, .in.ua, .org.ua).

Правильно підібрана доменна зона дозволяє залучити якісний трафік і робить домен сайту більш релевантним для користувачів. Наприклад, якщо сайт належить до зони .zhytomyr.ua, користувачі одразу розуміють, що він орієнтований на мешканців Житомира (так, він існує 🤫). Це особливо корисно для локальних бізнесів.

Приналежність до певного регіону також позитивно впливає на SEO завдяки геотаргетингу. Наприклад, за запитом «замовити крафтовий сир Україна» у пошукову видачу з більшою ймовірністю потраплять домени в зоні .ua. Але важливо памʼятати, що кожна зона має власні умови реєстрації.

Що таке піддомен

Піддомен (субдомен) – це частина домену перед основною назвою сайту. Він допомагає створювати окремі розділи чи проєкти в межах одного домену. Піддомен технічно є окремим об’єктом (може працювати як окремий сайт), але він все одно належить до основного домену і керується його власником.. Наприклад: 

• blog.example.ua – блог;
• support.example.ua – служба підтримки;
• wiki.example.ua – технічна документація.

Такі піддомени можна створювати безплатно, і їх може бути безліч, але все залежить від налаштувань хостингу. Пошукові системи індексують піддомени як окремі сайти, хоча технічно вони створюються та керуються через головний домен. Тому контент на піддоменах може бути незалежним, але між ними та основним доменом усе ж існує зв’язок.

Піддомени використовуються для різних цілей, найчастіше:

• Запуск нового проєкту. Наприклад, продаж корпоративних сувенірів, новинний форум, платформа для відгуків тощо. Особливо актуально, якщо новостворені ресурси орієнтовані на різну цільову аудиторію чи ринки. 
• Рівномірний розподіл навантаження. Кожен піддомен підʼєднується до хостингу окремо, тому ресурси розподіляються більш збалансовано, а робота основного сайту залишається стабільною.
• Локалізація сайту під інші країни чи міста. Для цього створюють піддомени з назвами регіонів, як-от vn.example.ua для Вінниці чи cn.example.ua для Чернігова. 
• Тестування нового функціоналу. Часто піддомен використовують як тестову версію сайту (наприклад, dev.example.ua чи test.example.ua). Тут можна без ризику перевіряти оновлення CMS, плагінів, шаблонів чи змін у дизайні. Після успішного тесту зміни переносять («пушать») на основний сайт.

Що таке преміумдомен

Преміумдомен – це коротка (зазвичай 2- або 3-символьна) й добре запам’ятовувана адреса, яка коштує значно дорожче, ніж інші домени в тій самій зоні (наприклад, ai.com – $100 млн). Такі домени або вже зареєстровані й виставлені на продаж, або від початку існування позначені адміністратором зони як преміальні (хто такий адміністратор зони розповіли нижче). Відповідно виділяють два основні види преміумдоменів:

• Registry Premium – домени, які адміністратор одразу вніс до преміальних. Вони продаються дорожче навіть під час першої реєстрації. 
• Aftermarket Premium – вже куплені домени, власники яких виставили їх на продаж через вторинні ринки або через реєстраторів.

Вартість преміумдоменів досить висока й може коливатися від кількох тисяч до кількох мільйонів доларів. Це обумовлено їхньою високою комерційною цінністю й наступними особливостями: 

• вони зрозумілі й легкі для сприйняття;
• прості у написанні та запамʼятовуванні;
• часто містять ключові слова (наприклад, tickets.com чи karting.net);
• мають високу релевантність у пошукових системах;
• підвищують довіру до бренду.

Більшість преміумдоменів зосереджена в міжнародних зонах .com, .org і .net. Вони універсальні, викликають довіру, підходять для міжнародного ринку та добре індексуються пошуковими системами. Відповідно попит і ціна на такі адреси традиційно високі.

В українських зонах преміумдоменів не існує. Але придбати короткий та впізнаваний український домен можна як у латинському, так і в кириличному варіанті.

Варто розрізняти преміумдомени та запарковані домени (про паркування доменів нижче). Запарковані адреси зазвичай просто стоять без діла до того, як їх введуть в експлуатацію або продадуть на вторинному ринку. Такі домени також можуть мати комерційну цінність: робити бізнес впізнаваним й покращувати SEO, але водночас не бути преміальними. Наприклад, pizza.delivery не є преміум доменом, але він високо цінується у своїй ніші й може мати значно вищу ціну за вартість реєстрації.

Що таке дзеркальний домен

Дзеркальний домен – це група українських доменних зон, які позначають приналежність до одного і того самого регіону, але мають різне написання. Принцип досить простий: коли ви реєструєте одне доменне імʼя, інше автоматично резервується за вами.

Наразі доступні дві пари дзеркальних доменів:

• .mykolaiv.ua – .mk.ua
• .odesa.ua – .od.ua

Раніше їх було більше, але з травня 2024 року реєстрація доменів у зонах із російською транслітерацією припинилась, тому залишились лише пари з українським написанням. Але варто зауважити, що принцип дзеркальності доменів, транслітерованих російською, зберігається й досі. 

Наприклад, якщо колись ви зареєстрували домен у зоні .chernovtsy.ua, то така ж адреса, тільки в зоні .chernivtsi.ua, була зарезервована за вами. Це не означає, що ваш сайт автоматично працював і на другому домені також, він просто був недоступним до реєстрації для інших. Тож тепер вам нічого не перешкоджає зареєструвати домен в зоні з правильною українською транслітерацією й перенаправити на нього свій сайт.

Варто зазначити, що припинилась лише реєстрація нових доменів у російській транслітерації. Раніше зареєстровані адреси продовжують функціонувати до моменту, поки власник самостійно не припинить їх продовжувати.

При цьому можна зареєструвати таку ж адресу в зоні .cv.ua, яка не вважається дзеркальною. Схожих скорочених доменів існує чимало, зокрема .vn.ua для .vinnytsia.ua або .pl.ua для .poltava.ua, проте одного скорочення недостатньо, щоб домен вважався дзеркальним. Це пояснюється тим, що право дзеркальності надає безпосередньо адміністратор доменної зони.

Як працюють дзеркальні домени:

• При реєстрації одного домену за власником автоматично бронюється його дзеркальний відповідник;
• Зарезервувати другий дзеркальний домен можна лише у того реєстратора, в якого було придбано перший;
• Перенести домени від одного реєстратора до іншого можна лише парами;
• За реєстрацію та трансфер кожного домену потрібно сплачувати окремо.

Реєстрація дзеркального домену дозволяє захистити бренд і зберегти трафік. Наприклад, якщо ви зареєструєте holubtsi.odesa.ua, за вами автоматично зберігається домен holubtsi.od.ua. Тоді зловмиснику не вдасться зареєструвати ваш домен у дзеркальній зоні або вашу назву сайту в дзеркальній зоні, і ви не втратите потенційний трафік.

Існує ще одне міжнародне тлумачення цього терміна:

Mirror domains (дзеркальні домени) – це різні адреси сайтів, які вказують на одну й ту ж IP-адресу. Найчастіше це кілька однакових доменів із різними доменними зонами, наприклад, strawberry.net і strawberry.aero. Їх використовують з тією ж метою: захист бренду та збереження трафіку. Однак вони можуть негативно впливати на пошукову оптимізацію, оскільки два сайти з однаковим вмістом спричиняють канібалізацію (конкуренцію сторінок з однаковими ключовиками у видачі).

Що таке DNS

DNS (Domain Name System) – це система, яка зіставляє зрозумілі людині доменні імена з їхніми IP-адресами. Коли ви вводите адресу сайту в пошукову стрічку та натискаєте Enter, саме DNS визначає, до якого сервера має під’єднатися браузер, щоб завантажити сторінку.

Якщо на DNS-сервері немає запису про ресурс або інформація в ньому неправильна – браузер не зможе відобразити сайт. Зазвичай DNS-записи не створюються автоматично, тому власник сайту повинен додати їх у налаштуваннях домену або на DNS-сервері хостинг-провайдера, якщо домен делеговано туди.

Але якщо йдеться про shared-хостинг, то записи будуть створені автоматично після активації послуги. А якщо використовуються NS-сервери доменного реєстратора, тоді всі записи доведеться додавати вручну.

Серед основних функцій DNS:

• зіставляє доменні імена з IP-адресами для зручного доступу до ресурсів;
• розподіляє навантаження між серверами й покращує продуктивність мережі;
• кешує запити для швидшої роботи;
• забезпечує безперервний доступ до сайтів.

У попередній інструкції ми детально розповідали, як очистити кеш DNS.

DNS дозволяє користувачам не запамʼятовувати довгі комбінації чисел – достатньо ввести просту й зрозумілу адресу. Наприклад, замість 104.26.13.153 ви вводите hostpro.ua, і браузер одразу розуміє, куди вас направити. Це схоже на телефонну книгу: щоб комусь подзвонити, не потрібно знати номер напам’ять, достатньо ввести імʼя, яке ви присвоїли контакту.

Розгляньмо детальніше, як працює DNS-сервер:

1. Користувач вводить адресу сайту в рядок пошуку браузера.
2. Браузер перевіряє локальний файл hosts на компʼютері, адже введена адреса може бути вже збереженою.
3. Якщо адреси немає в кеші, комп’ютер звертається до DNS-сервера, вказаного в налаштуваннях інтернет-з’єднання (зазвичай це сервер інтернет-провайдера).
4. Якщо локальний DNS-сервер не знає відповіді, він звертається до кореневого DNS. Кореневий сервер не зберігає точних адрес сайтів, але знає, які сервери відповідають за кожну доменну зону (наприклад, .com чи .ua), і саме їхні адреси повертає.
5. Потім запит іде до потрібного DNS-сервера зони (наприклад, .com чи .ua), і він уже повертає точну IP-адресу потрібного сайту.
6. DNS-сервер надсилає знайдену IP-адресу назад комп’ютеру, а браузер використовує її, щоб під’єднатися до сайту й завантажити сторінку.

Раніше ми розповідали, що робити, якщо DNS-сервер не відповідає або недоступний. 

Що таке NS

NS (Name-сервери) – це сервери, які зіставляють доменні імена з відповідними IP-адресами. NS є одним із типів DNS-записів, і саме завдяки йому користувачі можуть шукати сайти за зручними доменами, а не за складними комбінаціями чисел. Має бути щонайменше два NS-сервери для резервування й стабільної роботи.

Коли користувач вводить адресу сайту в браузері, запит передається до NS-серверів. Вони вказують, де саме зберігаються DNS-дані цього домену, і на який сервер потрібно звернутися, щоб завантажити сайт. Без NS-записів браузер не знатиме, куди звертатися, і сторінка не відкриється.

Що таке TLD

TLD (Top-Level Domain, домен верхнього рівня) – це найвища частина домену, яка йде після останньої крапки. На прикладі того ж example.com, саме .com є доменом верхнього рівня, а в example.com.ua – .ua. Водночас .com.ua належить уже до доменів другого рівня (про них ми поговоримо далі).

TLD може відображати різну інформацію:

• Географічне розташування. Існують національні домени верхнього рівня, які позначають приналежність сайту до певної території чи країни, як-от .de для Німеччини або .pt для Португалії.
• Категорія. Частина TLD створена для певних типів сайтів чи організацій, наприклад, .info для інформаційних ресурсів чи .biz для бізнесів.
• Ніша. Новіші домени верхнього рівня відображають сферу діяльності чи цільову аудиторію. Наприклад, тату-студія може обрати .tattoo, а база відпочинку – .camp.

TLD – важливий елемент домену, без нього адреса просто не працюватиме. Крім того, він може впливати на довіру користувачів і локальне SEO, адже сайти з географічними доменами краще ранжуються у пошуковій видачі для місцевих користувачів.

Перед вибором TLD варто дослідити умови реєстрації обраної зони, адже вони можуть відрізнятися. Наприклад, деякі домени потребують наявності торгової марки чи підтвердження статусу компанії. Домен .us доступний лише громадянам і резидентам США, а також організаціям, зареєстрованим у цій країні. Натомість більшість загальних доменів, як-от .com, .net та .org не мають жодних умов чи обмежень на реєстрацію.

Домени верхнього рівня поділяються на кілька категорій: ccTLD, gTLD, sTLD, і про них ми зараз поговоримо.

Що таке ccTLD

ccTLD (Country-Code TLD, національні домени) – це домени верхнього рівня, які містять в собі код країни чи території. Відповідно до стандарту ISO 3166-1 alpha-2 такі домени містять лише дві літери, наприклад, .at – Австрія, .ch – Швейцарія. Повний список кодів можна переглянути на офіційному сайті ISO.

Як ви вже зрозуміли, національні домени використовуються для позначення географічної приналежності сайту й цим дають кілька переваг:

• Покращення локального SEO. Сайти з локальними доменами зазвичай краще ранжуються у пошуковій видачі для користувачів у цій країні. Наприклад, якщо людина з Японії шукає магазин одягу, у видачу найімовірніше потраплять сайти з доменом .jp. Все тому, що пошукові системи враховують розташування користувача й підбирають найбільш релевантні його запиту ресурси.
• Довіра користувачів. Відвідувачі зазвичай більше довіряють сайтам із доменом своєї країни. Наприклад, якщо користувач з Бельгії шукає інформацію французькою, він усе одно ймовірніше обере сайт у зоні .be, ніж у зоні .fr. Адже локальний домен банально закриває його запит повністю: від доставки товарів по Бельгії до місцевих послуг чи новин.

Однак не всі національні домени можна вільно реєструвати, деякі потребують виконання спеціальних умов. Розгляньмо кілька:

• .ua – національний домен України. Для реєстрації потрібно мати торгову марку, яка має збігатися з назвою домену. Інші українські домени можна отримати й без ТМ – детальніше в нашій попередній статті.
• .fr – національний домен Франції. Раніше вимагав реєстрацію в міністерстві звʼязку країни та використання французької мови в домені. Нині достатньо мати адресу й номер телефону у Франції та бути громадянином ЄС або Європейської асоціації вільної торгівлі (це 4 країни: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія).
• .ca – національний домен Канади. Можуть зареєструвати лише її громадяни, резиденти або власники товарного знака.
• .de – національний домен Німеччини. Реєстр може вимагати поштову адресу в Німеччині для розв’язання можливих правових питань.

З часом адміністратори можуть знімати обмеження з реєстрації й робити домен загальнодоступним. Так сталося з міжнародною зоною Ангільї – .ai. Раніше зареєструвати домен могли лише резиденти країни, але з часом він став доступним усім охочим. Сьогодні ця зона популярна серед цифрових проєктів, повʼязаних зі штучним інтелектом, адже .ai сприймається як скорочення від artificial intelligence.

Ми підготували два гайди з детальним описом умов реєстрації національних доменів, доступних в HostPro. Ви можете знайти їх за посиланнями: 1 частина та 2 частина.

Що таке geoTLD

geoTLD (GeoTLD) – це домен верхнього рівня, який позначає певне місто чи регіон. Такі домени також вказують на географічну приналежність, однак, на відміну від ccTLD, вони не позначають країну, а лише конкретну місцевість. Наприклад, .asia використовується компаніями азійського ринку, а .paris призначений конкретно для Парижу, столиці Франції. 

Географічні домени допомагають користувачам точніше визначати локальну приналежність бізнесу. Наприклад, якщо житель Барселони шукає в пошуковій видачі найближчу перукарню, він із більшою ймовірністю обере сайт із доменом .barcelona. До того ж пошукові системи самі підштовхуватимуть такий сайт у перші позиції SERP.

Також існують українські регіональні домени, як-от .kyiv.ua, .cn.ua, .lviv.ua тощо. Вони допомагають українському бізнесу чітко окреслити свою локалізацію у конкретному місті чи регіоні.

Як і ccTLD, geoTLD мають певні обмеження щодо реєстрації. Наведемо кілька прикладів:

• .eu – домен, що позначає Європейський союз і доступний лише його резидентам. Для реєстрації потрібно надати адресу та номер телефону в ЄС.
• .nyc – домен міста Нью-Йорк. Щоб його зареєструвати, потрібно офіційно проживати у Нью-Йорку або мати підприємство з фізичною адресою в цьому місті. Також обовʼязково потрібно укласти угоду, яка зобовʼязує реєстранта дотримуватися всіх законів: федеральних, штатних і міських.

Що таке gTLD

gTLD (Generic TLD) – це загальні домени верхнього рівня. Вони вказують на призначення сайту (.shop, .blog, .tv), а нові gTLD можуть позначати ще й тематику (.photography, .tech, .coffee). Загальні домени не мають географічної прив’язки, тому їх може зареєструвати будь-хто у світі.

Спершу існувало лише 7 загальних доменів. Починаючи з 2010 року їх поступово розширювали й зараз на офіційному сайті Управління з присвоєння номерів в інтернеті (IANA) налічується 1250 generic-доменів. Цими доменами керують оператори реєстрів згідно з політикою, яку встановлює ICANN (Міжнародна корпорація з управління іменами та номерами інтернету).

Перші gTLD залишаються найпопулярнішими й досі, розгляньмо деякі з них:

• .com – скорочення від слова commercial (комерційний). Призначався для комерційних організацій, зараз є загальнодоступним. Користувачі довіряють сайтам із доменом .com, адже він був одним із перших і став найпоширенішим. До речі, у нас є пречудова інструкція з замовлення та реєстрації домену .com, знайти її можна за цим посиланням.
• .net – походить від слова network (мережа). Використовується цифровими проєктами та сайтами, які працюють на міжнародному ринку. Це друга за популярністю зона у світі, де досі є багато вдалих імен, на відміну від перенасиченої .com.
• .org – скорочення слова organization (організація). Один із перших доменів, який створювався для некомерційних організацій. Попри первинне призначення, зараз він доступний будь-кому.
• .info – призначений для інформаційних сайтів. Часто обирається для новинних порталів/блогів, адже викликає довіру. Домен загальнодоступний та не має обмежень – можна зареєструвати навіть якщо сайт не інформаційний (але варто памʼятати, що це може збити з пантелику відвідувачів).
• .biz – комерційний домен для бізнесу. Походить від слова business, але поданий у скороченій формі biz. Домен відомий у всьому світі, має авторитет серед користувачів і пошукових систем. Часто використовується, коли бажане імʼя в зоні .com уже зайняте.

Зазирніть у нашу попередню статтю про пʼять найпопулярніших доменів серед нових gTLD – там ми розповіли багато цікавенького.

Що таке sTLD

sTLD (Sponsored TLD) – це домен верхнього рівня, яким керує спеціальна організація-спонсор. Такі домени не є загальнодоступними, їхня реєстрація потребує дотримання певних умов, визначених спонсорами. Зазвичай це професійні асоціації, державні установи, некомерційні організації та інші спільноти.

Розгляньмо кілька прикладів спонсорованих доменів:

• .gov – призначений для урядових організацій США. Керування та розподіл здійснює асоціація GSA. Користувачі з інших країн також можуть отримати домен .gov, але для цього потрібно привʼязати його до національного домену своєї країни. Наприклад, в Україні є домен .gov.ua, призначений для органів державної влади.
• .edu – призначений для сайтів з освітньою тематикою. Можуть зареєструвати лише акредитовані навчальні заклади США – іншим країнам недоступний. Майже кожна країна має власний аналог .edu, привʼязаний до національного домену. В Україні є домен .edu.ua, з такими ж правилами реєстрації.
• .eco – присвячений сайтам з екологічним спрямуванням. Не має жорстких обмежень, зареєструвати може будь-хто. Для активації потрібно заповнити спеціальну форму, щоб підтвердити свою причетність до принципів .eco.

Попри умови та обмеження на реєстрацію, саме в цьому і полягає перевага sTLD. Користувачі знають, якщо сайт має спонсорований домен, власник пройшов тривалий шлях для його реєстрації й підтвердив свою належність до відповідної сфери. Наприклад, якщо сайт має домен .gov, можна бути певним, що це офіційний ресурс, якому можна довіряти. 

Що таке SLD

SLD (Second-Level Domain, домен другого рівня) – це частина домену, яка розташована перед доменом верхнього рівня (TLD). Повертаючись до нашого прикладу example.ua, саме «example» (тобто назва сайту) є доменом другого рівня. Але якби доменна зона була багаторівневою, як-от example.com.ua, то SLD був би «com.ua», а «example» – лише назвою сайту.

Тут важливо не плутати й не вважати, що назва сайту завжди є доменом другого рівня. Ось вам наша порада: рахуйте крапочки. Частина домену, яка йде після першої крапки, і є SLD.

SLD може виконувати різні функції, залежно від структури домену. Найчастіше він позначає бренд чи організацію. У такому разі він має бути унікальним у межах однієї доменної зони. Тобто, якщо ви зареєстрували домен mlynets.ua, його вже ніхто не зможе придбати. Водночас можна зареєструвати mlynets.biz, адже це інше розширення (не працює з дзеркальними доменами, про які ми говорили раніше).

З національними доменами кількох рівнів ситуація дещо інша. Вони вказують на приналежність сайту до певної країни, організації чи навіть тематики. Наприклад, у домені example.com.ua SLD – це com.ua, що означає комерційну діяльність в Україні. А у випадку з example.co.uk – це .co.uk, яке позначає комерційний сайт у Великій Британії.

Що таке IDN

IDN (Internationalized Domain Name) – це інтернаціоналізовані домени, в яких використовуються символи з національних абеток. Зареєструвати доменні імена можна літерами кирилиці (паляничка.com), івриту (בוראש.online), деванагарі (अग्निकुंड.me), китайськими ієрогліфами (火坑.net) тощо.

Більше про IDN-домени можна дізнатися у нашій попередній статті, де ми розповідали про всі можливості та ризики їхньої реєстрації.

IDN домени доступні в багатьох доменних зонах, однак адміністратори можуть самостійно визначати перелік дозволених для реєстрації символів. Тому перед купівлею потрібно дізнатися, чи підтримує бажаний TLD символи вашої національної абетки.

Можливість зареєструвати домен своєю рідною мовою зʼявилась у 2003 році, коли міжнародна організація IETF розробила стандарт IDNA (Internationalized Domain Names in Applications). Він передбачає використання системи Punycode, яка перетворює символи іноземних абеток на латинські. 

Усі домени зберігаються в системі доменних імен (DNS). Оскільки вона підтримує лише латиницю, IDN-домени записуються у форматі Punycode. Натомість браузери відображають оригінальні символи, тому користувачам не доводиться взаємодіяти з Punycode (крім випадків збоїв чи проблем із сумісністю).

У цій системі кожен символ має власне унікальне кодування. Наприклад, літера «б» може перетворюватися на комбінацію 90a, а ієрогліф «乙» – на ojq. Щоб відрізняти такі закодовані домени від звичайних, у Punycode завжди додається спеціальний префікс xn--. Наприклад, домен ковбаска.in.ua у форматі цієї системи виглядатиме як xn--80aabd3bdy1a.in.ua.

Що таке WHOIS

WHOIS – це протокол, через який можна шукати дані про домени. Завдяки йому можна дізнатися всю основну інформацію: дату реєстрації домену, його власника, статус тощо. Це можна зробити безплатно через онлайн-сервіси (наприклад, who.is) або в командному рядку безпосередньо на компʼютері.

Отримати дані про домен через командний рядок досить просто. Для цього відкрийте термінал (якщо у вас Linux чи MacOS) або командний рядок (якщо Windows). Далі введіть команду whois, за нею домен сайту та натисніть Enter. Замість імені також можна вводити IP-адресу. Запит повинен виглядати ось так: «whois example.ua» чи «whois 93.184.216.34»

Цей сервіс швидко набув значної популярності, адже він простий у користуванні й дозволяє отримати важливу інформацію в лічені секунди. Ним користувалися як SEO-фахівці, так і юристи. Такій популярності сервісу сприяла й відсутність гідних альтернатив.

WHOIS дозволяє дізнатися про:

• Реєстранта – того, хто володіє доменним імʼям;
• Реєстратора – того, хто надав можливість реєстрації домену (детальніше нижче);
• Дати початку та закінчення реєстрації;
• Контактні дані адміністратора: електронна пошта, імʼя, номер телефону (можуть бути приховані через правила приватності);
• DNS-записи хостингу, де розміщено сайт;
• Статус домену: активний, очікує на продовження, Redemption Period чи Pending Delete;
• Name-сервери, які обслуговують домен.

Раніше WHOIS був офіційним стандартом, затвердженим організацією ICANN (про неї в наступному розділі), однак згодом він втратив актуальність. Зокрема через те, що цей протокол не відповідає актуальним вимогам до захисту даних, таким як GDPR (General Data Protection Regulation), адже відкрито показує конфіденційні дані користувачів. Хоч WHOIS дозволяє приховати контактну інформацію, але це доступно не для всіх доменних зон і часто потребує додаткової оплати.

Наразі ICANN офіційно перейшла на RDAP (Registration Data Access Protocol) – безпечнішу альтернативу WHOIS. RDAP приховує персональні дані у звітах і відкриває їх лише уповноваженим органам, наприклад, поліції. RDAP поступово стає новим стандартом, а деякі нові TLD зовсім перестали підтримувати WHOIS. Щодо доступності даних, то все залишається незмінним – їх і надалі можна отримати через онлайн-сервіси чи командний рядок.

Маємо для вас чудову статтю, в якій детально пояснили всі особливості переходу на RDAP – дивіться за посиланням.

Адміністрування доменів

З базовими термінами розібралися, перейдімо до ключових систем управління доменами. Тут ми розглянемо, хто встановлює правила для всієї системи, хто має право продавати/перепродавати домени, а також які етапи проходить домен після завершення реєстрації.

Що таке ICANN

ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers) – це міжнародна організація, яка керує системою доменів та IP-адрес по всьому світу. Кожен зареєстрований домен повинен відповідати стандартам ICANN. Основна мета організації: зробити інтернет безпечним, зручним і доступним для всіх користувачів.

Структура ICANN досить розгалужена, адже складається з багатьох комітетів, груп і підрозділів. Ключові рішення ухвалює рада директорів із 21 члена, але до процесу можуть долучатись інші зацікавлені сторони (уряди, прості користувачі, компанії тощо). Ця організація практично неприбуткова, адже фінансується переважно шляхом зборів від акредитації реєстраторів й адміністраторів, а також оплатою за підтримку TLD.

Коли ви шукаєте якусь інформацію в інтернеті, браузер звертається до DNS, і саме ICANN відповідає за стабільність цієї системи. Без ICANN, користувачі були б змушені шукати сайти за їхніми IP-адресами, а не зручними доменними іменами.

Розгляньмо, що саме робить ICANN:

1. Управляє доменними зонами – визначає, які домени верхнього рівня (TLD) існують, та класифікує їх за видами (gTLD, ccTLD, sTLD тощо).
2. Акредитує адміністраторів (Registry) і реєстраторів (Registrar) – надає офіційне право керувати доменними зонами та продавати їх користувачам. Без акредитації робота таких компаній є нелегальною.
3. Координує підтримку IP-адрес – визначає діапазони для регіональних  інтернет-реєстрів, які передають їх провайдерам. Стежить, щоб IP-адреси були унікальними. 
4. Підтримує систему доменних імен – контролює кореневу зону DNS, щоб система працювала без збоїв. Всього існує 13 кореневих серверів, і ICANN координує їхню роботу.
5. Розробляє стандарти та правила щодо доменів – визначає умови реєстрації, захист прав власників та боротьбу з шахрайськими реєстраціями.

До речі, HostPro має статус акредитованого реєстратора доменів від ICANN. Що це означає? Права власників доменів захищені, менші затримки при зміні DNS-записів і гарантії безпеки відповідно до всіх актуальних стандартів ICANN. Детальніше за посиланням. 

Що таке адміністратор домену

Адміністратор домену (Registry) – це організація, яка керує конкретною доменною зоною. Наприклад, адміністратором зони .cab є Identity Digital, а в .md це IP Serviciul Tehnologia Informatiei si Securitate Cibernetica. Дізнатися, хто є реєстратором доменної зони, можна на сайті iana.org.

Важливо розуміти, що адміністратор не продає домени напряму кінцевим споживачам. Його завдання – підтримувати роботу зони та встановлювати правила її реєстрації. Продажем займається реєстратор – офіційний посередник між адміністратором і власниками сайтів.

Наприклад, у 1992 році організація IANA делегувала права на доменну зону .ua Дмитру Кохманюку та Ігорю Свиридову. Сьогодні адміністратором цієї національної зони є Hostmaster. Саме вони відповідають за:

• створення й підтримку технічної бази доменної зони;
• визначення правил реєстрації доменів у цій зоні;
• надання можливості продажу доменів компаніям-реєстраторам;
• використання механізмів безпеки для запобігання шахрайству чи атакам на систему.

Адміністратор – це власник доменної зони, але він не повністю незалежний. Усі рішення все одно повинні відповідати чинним стандартам ICANN.

Що таке реєстратор доменів

Реєстратор доменів (Registrar) – це організація, яка надає послуги з реєстрації, перенесення чи продовження доменів. 

На відміну від адміністратора, який лише встановлює правила на реєстрацію доменних зон і підтримує їхню роботу, реєстратор виконує практичну роль – дозволяє зареєструвати доменне імʼя в цій зоні. Він виступає посередником, прямо як банк, який відкриває рахунки клієнтам за правилами, встановленими національним банком.

Реєстратор доменів повинен:

• Надавати послуги реєстрації доменів – приймати заявки клієнтів, перевіряти домени на зайнятість, бронювати їх і вносити дані в базу адміністратора.
• Забезпечувати продовження та трансфер доменів – надавати можливість продовжити строк дії та переносити домени між реєстраторами.
• Надавати підтримку користувачам – мати зручний особистий кабінет зі всіма необхідними функціями, нагадувати про закінчення дії домену й забезпечувати якісну технічну підтримку.
• Дотримуватись правил адміністратора зони – реєструвати домени відповідно до встановлених вимог і забезпечувати коректність усіх даних.

Часто реєстратор може пропонувати додаткові послуги, наприклад, хостинг, інструменти для захисту персональних даних у WHOIS, SSL-сертифікати, корпоративну пошту, конструктор сайтів тощо. У деяких провайдерів можуть діяти акції, як-от «придбай хостинг на рік і більше – отримай домен com.ua у подарунок».

Щоб стати реєстратором, компанія повинна отримати дозвіл від адміністратора конкретної зони. А для продажу міжнародних доменів верхнього рівня потрібно пройти акредитацію від ICANN. Водночас навіть без власної акредитації реєстратор все ще може продавати такі домени через реселерські платформи (наприклад, ResellerClub), які зі свого боку акредитовані ICANN.

Що таке реселер доменів

Реселер доменів – це організація або особа, яка купує домени у реєстратора за гуртовими цінами. Ним може стати вебстудія, основна діяльність якої є розробки сайтів, а додаткова – реєстрація доменів. Це досить зручно, адже компанія може керувати усіма доменами зі свого кабінету, при цьому її клієнтам не потрібно поглиблюватись у технічні деталі.

Щоб стати реселером у HostPro, потрібно зареєструвати 20 доменів, після чого надається постійна 15% знижка. Якщо придбати понад 50 доменів, ви отримаєте статус Gold Reseller із 20% знижкою на всі домени. Важливо, що знижка поширюється не лише на нові покупки, а й на продовження вже зареєстрованих доменів та трансфер.

Що таке Redemption Period

Redemption Period – це етап життєвого циклу домену, коли власник вчасно не продовжив термін його дії. На цьому етапі домен ще не остаточно втрачений, його можна викупити. Зазвичай викуп значно дорожчий, адже крім вартості продовження накладається штраф за прострочення.

У більшості зон Redemption Period до 30 діб. На початку повномасштабного вторгнення адміністратори українських доменних зон тимчасово збільшили тривалість періоду викупу до 60 діб, аби користувачі могли вчасно продовжувати свої домени. Втім, з 1 травня 2023 року умови повернулися до звичайних, і зараз Redemption Period для зони .ua знову становить 30 діб.

Перед потраплянням в Redemption Period домен проходить такі стадії:

1. Active – домен оплачений, сайт функціонує у звичному режимі.
2. Hold – домен прострочений, його роботу призупинено. Домен в українській зоні перебуває в цьому періоді 28 діб, в міжнародній – 30 діб. За цей час його можна продовжити, оплативши вже сформований рахунок за стандартною ціною.
3. Redemption Period – період викупу, коли домен можна повернути, але потрібно  сплатити штраф + звичайну вартість продовження. Право власності все ще зберігається за власником, інші користувачі не можуть придбати його. 
4. Pending Delete – остаточне видалення. Домен стає доступним для реєстрації будь-кому (про цей період нижче).

Маємо цікаву статтю, в якій детально розповіли про життя домену після закінчення терміну реєстрації – залишаємо посиланнячко.

Радимо вам не доводити свій домен до Redemption Period. Якщо ви бачите, що термін дії домену спливає – подбайте про вчасне продовження. Це дозволить вам зекономити кошти й уникнути ризику зупинки роботи сайту. Якщо ж домен уже потрапив у цей період – якомога швидше зверніться до свого реєстратора, щоб встигнути його викупити.

Що таке Pending Delete

Pending Delete – це кінцевий період існування домену, коли він переходить до остаточного видалення. Він настає після Redemption Period, якщо власник так і не відновив свій домен. Коли настає Pending Delete, домен вилучається з реєстру й стає доступним для нової реєстрації будь-яким іншим користувачам. 

Тривалість цього періоду становить близько 5 днів, але варто зауважити, що він є не у всіх доменних зонах. Наприклад, у зоні .io немає періоду видалення, але є Grace Period (можливість відновити домен без штрафів). А в зоні .fm відсутні й період викупу, і період видалення – після закінчення терміну дії домен одразу стає доступним для реєстрації.

У цей час домен може відстежуватися бекордером – спеціальним сервісом, який ловить звільнені домени одразу після їхнього видалення з реєстру (детальніше про це нижче). Це особливо актуально для коротких назв і доменів у популярних зонах, де зазвичай дуже висока конкуренція. Тому, якщо власник не встиг відновити свій домен, і хтось замовив його через бекордер – після періоду Pending Delete система буде намагатися його перехопити.

Дії з доменами

Ми підійшли до завершальної частини нашого гайда. У цьому розділі поговоримо про найпоширеніші ситуації, які виникають у роботі з доменами. Тут ви дізнаєтесь, на що звертати увагу, аби впевнено керувати своїми доменами й уникнути неприємностей.

Що таке бекордер доменів

Бекордер доменів – це процес автоматичного перехоплення звільнених доменів після їхнього видалення з реєстру. Через бекордер найчастіше викуповують короткі та впізнавані домени, адже вони мають високу цінність й низку переваг для бізнесу. 

Здебільшого бекордер використовують, коли потрібен:

• домен із хорошою історією та напрацьованими профілем зовнішніх посилань;
• короткий та впізнаваний домен, який легко запам’ятовується та підвищує довіру до бренду;
• домен, який вже має впізнаваність серед користувачів і який можна вигідно перепродати.

Ви можете отримати бажане доменне імʼя в HostPro завдяки нашому безплатному бекордеру доменів.

Як це працює? Бекордер не запускається відразу після того, як ви подали заявку. Спершу домен проходить усі стандартні етапи: час на продовження для поточного власника, потім можливість відновлення, і лише після цього – видалення з реєстру. Щойно домен повертається у відкритий реєстр, скрипт миттєво робить спробу його зареєструвати.

Втім, не всі імена можуть бути перехоплені через бекордер. Реєстрація деяких доменів може потребувати додаткових умов, наприклад, наявності торгової марки чи підтверджувальних документів про діяльність. У таких випадках автоматична реєстрація не працює, а отже і бекордер теж.

Розгляньмо детальніше, як налаштувати перехоплення доменів:

1. Додайте бажані зайняті домени до бекордеру – важливо заздалегідь перевірити, чи підлягають вони перехопленню.
2. Переконайтеся, що на балансі достатньо коштів – сума має бути не меншою за стандартну вартість реєстрації обраних доменів. Якщо коштів бракуватиме, перехоплення не відбудеться – тоді його зможе отримати користувач, який подав заявку на бекордер другим.
3. Очікуйте, поки система стежить за доменом – якщо виконані всі умови, у кабінеті зʼявиться заявка і ви зможете відстежувати її статус.
4. Скрипт перехоплює домен (або ні) – після проходження періоду Pending Delete бекордер робить спробу перехоплення. Якщо йому вдалося, з балансу списується стандартна вартість реєстрації. 

Детальніше про алгоритм роботи з бекордером ми розповіли у попередній статті.

Що таке кіберсквотинг

Кіберсквотинг – це вид шахрайства, коли зловмисник реєструє домен, максимально схожий на назву відомої компанії чи навіть імʼя публічної особи. Мета шахрая – використати популярність відомого бренду задля розвитку власного сайту. Найчастіше такі домени купують не для використання, а щоб перепродати справжньому власнику за оверпрайсом.

Існує кілька найпопулярніших варіантів кіберсквотингу:

• Точна копія бренду – трапляється, коли сам бренд ще не зареєстрував відповідне імʼя.
• Домен із навмисними помилками – наприклад, замість pomidorka.in.ua, кіберсквотер реєструє pom1dorka.in.ua.
• Додавання слів – наприклад, замість mantra.ua використовується mantra-online.ua.
• Змінена зона – якщо основний домен у зоні .ua, кіберсквотер може замінити її на .in.ua.

Підроблений домен може завдавати втрат власнику оригінального домену як репутаційних, так і фінансових. Наприклад, неуважний користувач може залишити свої персональні дані на підробленому домені й стати жертвою фішингу. У результаті страждає й бренд, адже довіра до нього знижується.

Щоб не потрапити в лапи кіберсквотера радимо реєструвати одразу кілька варіантів домену. Наприклад: kotleta.in.ua, kotleta.ua, kotletka.in.ua та налаштувати редирект на основний сайт.

Якщо ви все ж стали жертвою кіберсквотера – не варто панікувати. Для цього існує процедура доменних спорів (UDRP), яка допомагає швидко вирішити конфлікт і повернути домен справжньому власнику бренду. Якщо у вас зареєстрована ТМ, ви матимете неабияку перевагу, адже вона забезпечує юридичний захист бренду.

Що таке паркування домену

Паркування домену (Domain Parking) – це ситуація, коли користувач реєструє домен, але поки що не використовує його для розміщення свого сайту. Тобто такий домен уже зайнятий, і інші користувачі не можуть його зареєструвати. Якщо перейти за такою адресою, замість активного ресурсу ви побачите заглушку, найчастіше нею є:

• сторінка із рекламними банерами;
• повідомлення від реєстратора про те, що домен запарковано;
• режим технічного обслуговування сайту;
• редирект на інший ресурс.

Паркування не потребує окремої оплати, ви сплачуєте лише за стандартну реєстрацію. Після купівлі домену ви самостійно вирішуєте, чи розміщувати на ньому сайт, чи залишити заглушку.

У HostPro немає окремої послуги паркування домену, однак ви можете зареєструвати домен і ввімкнути Maintenance Mode (режим технічного обслуговування). У такому разі важливо вимкнути індексацію сайту для пошукових роботів, адже індексація порожньої сторінки негативно впливає на SEO. Наприклад, якщо ваш сайт створений на WordPress, таку сторінку можна зробити через файл MU-плагіна або за допомогою звичайних WP-плагінів.

Детальніше про налаштування режиму Maintenance Mode в нашій попередній статті.

Паркування домену може бути корисним в багатьох випадках, розгляньмо основні:

• Захист бренду – домен часто реєструють, щоб його не перехопили конкуренти чи кіберсквотери. Якщо власник уже має основний сайт, на додатковому домені налаштовують редирект. Якщо ж основного сайту ще немає і найближчим часом запуск не планується – встановлюють заглушку.
• Заробіток – якщо встановити заглушку з рекламними банерами, можна отримувати дохід за кліки користувачів. Однак здебільшого це працює лише з доменами з історією, які вже мають певну базу відвідувачів.
• Подальший продаж – часто користувачі купують домени, розміщують на них заглушки й перепродають із націнкою. Це особливо актуально для коротких та впізнаваних доменних імен із високою комерційною цінністю.
• Купівля про запас – коли користувач ще не планує запускати свій сайт, але вже обрав привабливий домен, його відразу реєструють і ставлять на паркування, доки його не зайняв хтось інший.

Що таке перенесення домену

Перенесення домену (transfer) – це процес, коли користувач переносить свій домен від одного реєстратора до іншого. Якщо ви хочете змінити реєстратора, наприклад, через кращі умови чи нижчі ціни, не потрібно реєструвати домен заново – достатньо виконати трансфер.

Причини трансферу домену можуть бути різними, зокрема:

• Низька вартість. Багато користувачів переносять свої домени саме через нижчу вартість продовження.
• Вигідні пропозиції. У багатьох реєстраторів є акції, наприклад, при реєстрації домену .com.ua можна безплатно отримати місяць хостингу за тарифом Перший Turbo NVMe. 
• Якість обслуговування. Клієнти переходять до інших реєстраторів через слабку техпідтримку, відсутність програм лояльності чи обмежений набір додаткових послуг.
• Зручність панелі управління. Деякі реєстратори надають розширений функціонал, як-от масове продовження доменів, інтеграцію з хостингом, спрощену процедуру встановлення SSL-сертифікатів тощо.
• Зміни в роботі попереднього реєстратора. Іноді перенесення відбувається не з ініціативи клієнта, а через нездатність попереднього реєстратора далі надавати послуги.

Перед початком трансферу важливо ознайомитися з правилами, адже в кожній доменній зоні вони свої. Наприклад, домен .com можна переносити лише після 60 днів із моменту реєстрації, а для трансферу домену .ua потрібно надати підтверджувальні документи. Також зазвичай під час перенесення потрібно оплатити річне продовження, і цей період додасться до вже наявного терміну дії.

У нас є дві інструкції: про трансфер доменів українських зон та про перенесення сайту на WordPress на інший домен. Там ми детально описали кроки перенесення, можливі труднощі та поради щодо пришвидшення цього процесу.

Трансфер домену зазвичай триває від кількох годин до тижня. У цей час сайт залишається доступним і працює коректно (за умови правильного налаштування DNS-записів). Але рекомендуємо попередньо зберегти всі DNS-налаштування домену, щоб уникнути можливих збоїв чи втрати даних.

Наостанок

Наш гайд можна й треба використовувати під час знайомства з доменами, і ніхто вас за це не сваритиме, як учителька математики за зошит на контрольній. Тож додавайте статтю в закладки й користуйтеся на здоровля!